Будучи вірним військовій присязі, виконуючи військовий обов’язок, в бою за незалежність і свободу України загинув житель смт Сарата Роман Сергійович Кузьмін. Про це повідомляє Бессарабия.UA.
Роман Кузьмін народився та виріс в Сараті, закінчив школу і вступив в доросле життя. Як розповіла нашому журналісту рідна сестра Героя, Яна Кузьміна, її старший брат завжди був веселим та з доброю вдачею.
«В нього було безліч друзів, самого різного віку, він легко знаходив спільну мову будь з ким. Його любили всі, вчителі, сусіди, знайомі, приятелі… Після школи він опанував роботу будівника і займався виконанням будівельних робіт, тим і заробляв» – розповіла про брата Яна.
Друзі та знайомі Романа пригадують, що його часто в дитинстві можна було побачити на велосипеді з іншими дітлахами, а також з кошенятами чи цуценятами на руках, бо хлопчина любив тварин. Вже у шкільному віці Роман разом з друзями збирав металолом та макулатуру, не відмовляв, коли просили допомогти дорослі та захищав своїх сестричок – молодшу Яну та старшу Зіну.
Ставши дорослим, хлопець не змінився, залишався таким же добрим, щирим та веселим, зустрів своє кохання та створив сім’ю, а згодом народились діти.
«В нього були плани. Він хотів мати великий будинок, щоб нікому не було тісно. І мріяв, що зможе купити кожному сину по машині. Він вірив, що коли війна закінчиться, йому все це вдасться…» – поділилась Яна.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Роман прагнув допомогти співвітчизникам, тож деякий час працював у волонтерських бригадах в місті Миколаїв, яке сильно постраждало від ракетних обстрілів. Вже в цьому році на початку весни Роман отримав повістку з військкомату.
«Він просто вийшов купити хліба додому. А йому вручили. І він не ховався, спокійно пішов на збори, поїхав. Він не боявся» – згадувала сестра Героя.
Хлопець попав в одну з найгарячіших точок на мапі України – під Бахмутом. Коли виходив на зв’язок з рідними, то намагався підбадьорити їх.
«Я не один раз його питала: «Ти не жалкуєш, що пішов?». А він завжди відповідав: «Ти що, як можна? А захищати хто буде?»…» – розповіла Яна.
Востаннє сестра спілкувалась з братом у неділю, 14 травня, перед виходом на позиції. Потім декілька днів тиші, і страшна звістка – загинув під час бою від уламкових поранень…
Штурмовика 2 роти 80 бригади Романа Сергійовича Кузьміна поховають у неділю в рідному селищі. Чоловікові тепер назавжди залишиться 35 роки…
«Я хочу, щоб всі знали – Рома не боявся, він був сміливим і не ховався по кутках від повісток. Він був добрим, справедливим і чітко розумів, що кожен з нас повинен докласти зусиль для Перемоги. Його діти більше не зможуть обійняти свого тата, вони дуже мало часу пробули разом… Рома ціною свого життя захищав їх, нас, всіх українців» – наголосила наостанок сестра загиблого Героя.
У Романа, окрім сестер, залишилась родина – дружина та маленькі сини. Молодшому виповнилось лише 2 роки, мама знаходиться у декретній відпустці.
Останнє прощання із загиблим Героєм відбудеться завтра, 21 травня, о 10:00 в рідній домівці, смт Сарата.
Бессарабія.UA висловлює свої співчуття рідним та близьким загиблого, та звертається до всіх небайдужих надати посильну допомогу родині Кузьміних, яка втратила на війні свого захисника, люблячого чоловіка, тата, брата.
Кошти можна надсилати на банківську картку дружини Героя:
5167803276230005 Кузьміна Олена Олександрівна
