20 жовтня у селі Криничне провели культурний форум “Обрядовий хліб – спадщина Чушмелія”. Захід відбувся в рамках реалізації охоронного плану традиції, яка ввійшла до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини (НКС). Про це повідомляє Бессарабія.UA.
У лютому 2023 року за наказом міністра культури та інформаційної політики України традиція приготування та споживання обрядових хлібів до Дня святого Георгія села Криничне ввійшла до НКС. Для її збереження ініціатори внесення до переліку, представники населеного пункту, мають реалізувати певний охоронний план, який включає довгострокову програму з різноманітними заходами.
Культурний форум “Обрядовий хліб – спадщина Чушмелія” став першим масштабним заходом, який організували за цим планом.
Ця подія є знаковою для носіїв традиції, адже включення до НКС є великим досягненням для всіх мешканців громади та несе велику відповідальність за збереження і популяризацію цієї традиції.
Форум зібрав близько 100 учасників, серед яких представники влади, обласних центрів болгарської культури, діячів у сфері культури, туризму, та освіти, журналістів, мешканців села.
В одному із залів Будинку культури села Криничне організатори форуму створили локацію зі старовинними фотографіями, на яких зображено виробництво хлібів.
Зліва від неї простягнулися виставкові столи, на яких місцеві господині, носії традицій – Домнікія Тодорова, Тетяна Дукова, Валентина Дєнкова, Олена Янчева, Тетяна Ковтун, Марія Трандафілова – представили багато видів хліба та різної випічки. Потрібно відзначити, що на кожній локації розповідали про різноманітні обрядові хліби, їхнє значення.
Так, наприклад, Олена Янчева виготовила великодній коровай, короваї, які дають хлопцям під час колядування, хліб для молодої мами та поминальні калачі. Останні відрізняються тим, що перед випіканням їх не змащують яйцем, як святкові калачі, і в них посередині є пусте кільце.
“Хліб завжди був та буде на першому місці. Так, коровай на Великдень приносять у будинок господаря, це символ достатку, сили й поваги. Його прикрашають яблуками”, – розповіла Олена Янчева.
Тетяна Ковтун розповіла про значення короваю з яблуками (на абълки болг.), який родина нареченого приносила у дім нареченої напередодні весілля, ввечері у четвер:
“Цей коровай символізував зближення двох родів, вони стають родичами, об’єднуються. Яблуко означає достаток, добробут, взаєморозуміння”.
На столі Домнікії Тодорової розмістили старовинну дерев’яну місткість для замісу тіста (болг. нощова). Для господинь, які перейняли її у спадок, вважають, це справжнім скарбом.
Було приємно бачити біля майстринь їхніх онуків, які з цікавістю слухали історії бабусь і представляли випічку. Як зазначили гості форуму, важливо передати це надбання нащадкам і зберегти його на довгі роки.
“Сьогодні у нашому селі відбувається історична подія, адже ми вперше проводимо форум такого формату. Ми маємо здобутки, якими пишаємося, і хочемо поділитися ними з вами. Сподіваюся, що цей захід стане доброю традицією не тільки для старшого покоління нашої громади, а й для молоді. Віримо, що у майбутньому цей форум стане міжнародним”, – зазначив голова Криничненської громади Степан Веліков.
Під час дискусійної панелі перед присутніми виступила майстриня, культурна діячка, педагог за освітою Тетяна Ковтун. Вона розповіла про історію Всесвітнього дня хліба, який щорічно відзначається 16 жовтня, а також значення хліба для аграрної України, представила дослідження, історичні факти, пов’язані з розвитком виробництва хліба та значення Бессарабії у цьому процесі. Як відмітила Тетяна Георгіївна, у Криничненській громаді змогли перейняти важливий досвід від батьків, які важкою працею здобували кожне зернятко та виробляли хліб.
Майстриня, культурна діячка, господиня туристичної локації “Хлібна к’ща” Тетяна Дукова розповіла про символізм хлібів, особливості їхнього приготування, розвиток виробництва хлібопекарської продукції, сучасні технології виробництва, обрядові дійства та значення хліба під час церковних свят. Вона зазначила, що на етапі підготовки проєкту Криничненської громади для включення традиції щодо приготування та споживання обрядових хлібів до Дня святого Георгія в список нематеріальної культурної спадщини України всі мешканці були об’єднані спільною метою, а кінцевий результат став спільною перемогою.
“Цінність нашого хліба – в символах, особливостях процесу. Кожна господиня підходить до його виготовлення з повагою до традицій. Те, як формується хліб, для якого свята виготовляється, має сакральний характер”, – зауважила Тетяна Дукова.
Хліб – це символ життя, його виготовляють, коли народжується дитина, коли одружується пара, коли зустрічають поважних гостей.
Так, Тетяна Іванівна вручила коровай на знак поваги настоятелю місцевого храму, який у день форуму святкував свій день народження.
Після офіційної частини заходу усі присутні могли скуштувати традиційні види хлібів, посмакувати та дізнатися рецепти приготування кожного з них.
