Щирі вітання нашим читачам! Сьогодні від редакції ми вітаємо відвідувачів нашого сайту з державним святом, Днем Незалежності України! Зичимо всім вражаючих позитивних змін як в особистих досягненнях, так і в розбудові в країни. Тому що саме цього не вистачає нам задля ґрунтовного сприйняття змістовного поняття «незалежність», через його поверхневе і спрощене розуміння на даному етапі.

Погодьтеся: по завершенні третього десятку існування України в новітньому вимірі в суспільстві оцінка минулого відрізняється крайнощами. Суб’єктивні, а іноді хибні  (сформовані навмисно викривленою історією) погляди заважають сприймати сьогодення адекватно. Ця проблема суттєво проявляється в Бессарабії серед наших земляків. Багато хто не замислюється над тим, що в Світі немає нічого сталого. Історичні процеси, торкаючись маленьких територій або відбуваючись в короткий час, завжди мали глобальний контекст.

В своїх оцінках про доцільність обрання Україною незалежного шляху розвитку люди відштовхуються зараз від зафіксованої в пам’яті найбільш приємної картинки з часів Радянського Союзу, тому що свідомість налаштована на кращі спогади. Але більшість із тих, хто ностальгує за втраченими «стабільністю», «благополуччям» та «відчуттям впевненості», не намагалися заглядати далі, не моделювали розвиток ситуації, так би мовити, залишення Української РСР в складі того великого штучного територіального формування.

А досягли б народи «єдиної» країни абстрактного комунізму? Чи залишився б з часом навіть той, що був – кволий соціалізм? Невже втрачена наприкінці минулого століття залежність від Москви та компартійного догматизму варта того, щоб сумувати? Киньте не нав’язаний кимось, а критичний погляд на сучасну Росію, яка ще має ознаки імперії, в складі якої ми досі могли залишитися. Вам сподобалося б бути ізгоєм серед цивілізованих країн через патологічну схильність до ворожнечі? Ваші діти повинні гинути за примхливі цінності за кордоном? Ви хотіли б мати владу, яка беззмінно царює десятиліттями? Ви не гідні вільної подорожі Світом? Ваша думка має лунати тільки на кухні?

Треба зрозуміти наступне: ми, народ України, як політична нація відбулись. Ми інші – за ментальністю, свідомістю, прагненням. Ми йдемо своїм шляхом! Яким він буде, має залежати тільки від кожного з нас!