Цьогоріч національний природний парк «Тузлівські лимани» відзначає свій перший ювілей. З нагоди десятиріччя адміністрація установи вирішила відійти від традиційних конференцій у затишних залах та провести цікавий захід на лоні природи — на території самого нацпарку.

І хоча Указ Президента про створення НПП «Тузлівські лимани» був підписаний 1 січня 2010 року, тобто це був перший указ, підписаний у новому році Віктором Ющенком, відзначати круглу дату вирішили на свято Івана Купала та в День працівника природно-заповідної справи, який відзначають 7 липня. Програма дводенного еко-етно фестивалю «Корона Посейдона» передбачала цікаву та насичену програму. У заході взяли участь працівники Парку та запрошені — волонтери та друзі, які всіляко допомагають нацпарку та підтримуть його.

Розпочалася святкова програма з лекторію, де на учасників чекали цікаві доповіді вчених та фахівців, які буквально захопили присутніх розповідями про національний парк, унікальне Чорне море, комах, птахів та багату історію нашої держави.

Далі один з друзів Парку провів майстер-клас із конструювання дерев’яного містка, автором якого є легендарний Леонардо да Вінчі. Дана конструкція потребує мінімум часу та матеріалів — лише дошки та жодного цвяха! Такий місток може поєднувати береги невеликої річки, рятуючи її від греблі.

Родзинкою фестивалю став концерт української пісні, який відбувся просто неба. Серед степу на березі лиману, де морський бриз поєднується з ароматом полину, лунали пісні у виконанні Народної артистки України Світлани Мирводи, заслуженої артистки України Руслани Лоцман, творчих колективів та солістів Одеського обласного центру української культури і гуртів: «Сармати», «Очеретяний кіт» та «Друже музико». Простора степова ділянка дозволила гостям насолоджуватися піснями та танцювати, дотримуючись передбаченої карантинними обмеженнями дистанції.

Поки дорослі співали та танцювали, малеча каталася на мулові Валєті, запряженому в бричку, якою кермував сам доктор наук, екс-директор Іван Русєв.

До цього свята колектив Парку підготував для відвідувачів подарунок — арт-об’єкт «Скіфський курган», на якому височіє гранітна баба, виготовлена талановитим кульптором Тарасом Шевченком. Біля підніжжя кургану встановлено інформаційний щит, який містить багато інформації про ці унікальні археологічні пам’ятки, які наразі майже всі розорані та розграбовані і потребують охорони. Відкриття цього арт-об’єкту відбулося під час концертної програми. У перший вечір соцмережі прарвнилися оригінальними світлинами, зробленими на кургані із кам’яною бабою.

По завершенню концерту на учасників фестивалю чекало яскраве театралізоване дійство, яке підготували артисти Одеського обласного центру української культури. Купальські пісні, хороводи навколо багаття, спалення Марени та пускання на воду віночків — усі обрядові дійства зачарували глядачів, які поволі ставали його активними учасниками.

Наступного дня на друзів, волонтерів та працівників Парку чекала приємна прогулянка, яку вони здійснили на човнах по морю. У супроводі медуз, риб та пернатих вони дісталися до заповідної зони, де директорка нацпарку Ірина Вихристюк розповіла про значення природної прорви для лиманів, які є «пологовими будинками» моря.

Начальник науково-дослідного відділу Іван Русєв повідомив гостям, що частину маленьких безіменних озер адміністрація Парку за підтримки науко-технічної ради вирішила назвати на честь академіка Ювеналія Зайцева, який присвятив своє життя дослідженню Чорного моря і у віці 96 років пішов цього року у вічність. На зворотньому шляху місцевий рибалка розповів про традиційні засоби лову та власний досвід рибальства.

Організатори та учасники фестивалю отримали незабутні враження від заходу та позитивно оцінили нестандартний формат відзначення ювілею природоохоронної установи. Щороку національний природний парк «Тузлівські лимани» стає більш популярним та відвідуваним. З якою метою ви б сюди не приїхали: побачити зграї пеліканів, відпочити на безлюдному пляжі, покупатися, чи потрапити на фестиваль — пам’ятайте, що тут завжди раді гостям.

 

Фото Ірина Бурлаченко, Владислав Балінський